Діти та підлітки не завжди діляться з батьками тим, що їх турбує або як вони почуваються. Водночас труднощі з психічним здоров’ям у них можуть проявлятися, зокрема, як:
пригнічений настрій довше ніж два тижні поспіль; різка зміна у спілкуванні з однолітками та близькими; прагнення усамітнення, ізоляції; різка втрата інтересу до улюблених занять; проблеми зі сном; помітні зміни харчової поведінки, втрата або набір ваги; різкі перепади настрою, роздратування, спалахи емоцій; погіршення пам’яті, труднощі з концентрацією й навчанням; часті скарги на головний біль, біль у животі тощо.Щоб вчасно помітити проблему, важливо вибудувати з дитиною довірчі стосунки:
Будьте поруч і слухайте. Важливо не перебивати і утриматися від порад і настанов — дайте дитині простір, щоб виговоритися. Підтримуйте у складні моменти. Допомагайте дитині розібратися, що вона відчуває і чому. Цікавтеся тим, що відбувається в житті дитини. Це не лише допомагає їй відчувати власну значущість, а й дає вам змогу вчасно помітити проблему. Заохочуйте інтереси дитини. Творчість, спорт, вивчення нового, розваги в команді — все це допомагає дитині почуватися залученою та покращує емоційний стан. Не знецінюйте проблеми та емоції. Замість: «Нічого страшного», спитайте: «Як я можу тебе зараз підтримати?». Сформуйте стабільну рутину. Дотримуйтеся розпорядку дня всією родиною: здорове харчування, фізична активність, фіксований час сну та пробудження.Якщо ви помітили тривожні «дзвіночки» і ситуація не покращується, або ваша дитина говорить про самоушкодження, смерть чи самогубство — зверніться до педіатра, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою ВООЗ mhGAP або до психолога, психотерапевта чи психіатра.
За фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань охорони здоров’я та цифрових технологій (HaDEA). Європейський Союз та орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст матеріалу.
