Опалювальний сезон 2020-2021 року ще триває, а фахівці житлово-комунальної сфери Чугуєва вже підбивають його попередні підсумки. Найголовніший з них – опалення житлового фонду та об’єктів інфраструктури Чугуєва в цілому здійснювалося стабільно і без будь-яких серйозних збоїв, не дивлячись на вельми примхливу погоду. Але є і ще один, не менш важливий, особливо в довгостроковій перспективі підсумок цього опалювального сезону: стають відчутні результати планомірної роботи, що проводиться в місті в питаннях енергомодернізації будівель і споруд як комунальної, так і приватної форми власності. На цю тему наш кореспондент на цьому тижні спілкувався з міським головою Галиною Мінаєвою.
– Уже досить багато років пройшло з тих пір, коли Ви вперше визначили енергоефективність стратегічним напрямком розвитку міської інфраструктури Чугуєва. Звідки виникла ця ідея?
– До цієї ідеї нас привело саме життя. Якщо уважно аналізувати ситуацію, дивитися на неї не тільки в масштабах міста, але і в масштабах країни і навіть світу, то ми побачимо, що енергоефективність є єдиним дієвим способом хоч якось знизити прес постійного зростання світових цін на енергоносії. Ми в нашому маленькому місті, яких сотні в Україні, жодним чином не можемо впливати на політику держави в сфері тарифів на енергоносії, а отже наш єдиний шанс – максимально знизити їх споживання. Кілька років тому країну охопила ейфорія, викликана масовим переходом на так звані альтернативні джерела тепла. Брикети, пілети, дрова і навіть лушпиння насіння – тоді багатьом здавалося, що одне лише переобладнання котелень на ці види палива назавжди вирішить проблему дорожнечі вуглеводнів. Однак, час довів, що це далеко не так. Альтернативне паливо виявилося часто не менш дорогим, а ось в тепловіддачі помітно поступалося традиційному газу. Ми ж, передбачаючи цю ситуацію, спрямували всі зусилля в напрямку енергомодернізації. Відразу скажу, що це дуже недешеве задоволення, досить обтяжливе для бюджету міста. Ось тоді і виникла ідея, яка згодом себе блискуче виправдала: залучати на ці цілі кошти міжнародних та вітчизняних донорських проектів. Протягом декількох років, заробивши авторитет і повагу донорів, ми енергомодернізували цілий ряд об’єктів освіти: 1-у школу, будівлю початкової школи у 2-й і п’ять дитячих садків. Після впровадження енегосберігаючих заходів економія в цих закладах склала в гігокалоріях від 13 до 30%. Відразу на декількох об’єктах – 5 і 6 школах – роботи з утеплення почнуться в самий найближчий час. Та ж приблизно ситуація і в нашій первинній медицині: ми почали енергомодернізацію в міських амбулаторіях, а тепер до них приєдналися і сільські амбулаторії, де це питання стоїть ще гостріше. Одним словом, робота з підвищення енергоефективності об’єктів бюджетної сфери буде нами неухильно продовжуватися.
– А яка ситуація в житловому фонді?
– І тут наша діяльність з енергомодернізації показала свою ефективність, в першу чергу, завдяки тому, що Чугуїв є одним з лідерів області зі створення ОСББ. Свого часу, майже два десятка років тому, я і мої колеги по відділу ЖКГ зустрічалися у дворах з жителями і переконували їх спочатку закривати під’їзди, а трохи пізніше – створювати перші в місті ОСББ. Тоді перед нами повстало завдання врятувати стрімко занепадаючий житловий фонд Чугуєва, гідно утримувати який не вистачало сил у КЖРЕПа. У підсумку в місті стали з’являтися одне за одним товариства співвласників житла: люди усвідомили, що тільки господарі можуть піклуватися про своє майно по-хазяйськи. Пройшли роки, і коли перед громадою постало завдання енергомодернізації інфраструктури, саме ОСББ стали флагманами в справі його вирішення. Протягом 2018-2020 років за міською Програмою підтримки ОСББ ми реалізували 4 проекти енергоефективності на загальну суму 615, 8 тис. грн; в 2019 році ОСББ «Добробут Чугуєва» взяло участь в проекті «Перші ластівки» щодо встановлення ІТП на майже півмільйона гривень. З 2016 по 2020 роки в державній програмі «Теплих кредитів» взяли участь 62 чугуївських ОСББ на 19,7 млн грн, з яких майже 4 млн – компенсація з місцевого бюджету.
І ось, нарешті, ми бачимо відчутні результати цієї роботи. Просте порівняння попередньої вартості тепла в лютому цього року в будинках, оснащених ІТП і точно таких же, але без них:
Горішного 137 -26, 07 грн / кв.м (ІТП) і Горішного 136 – 34,42 грн / кв.м
Кожедуба 13 -26,9 (ІТП) і Кожедуба 7 – 34,99
Музейна 9 – 24,42 (ІТП) і Музейна 7 – 31,90
Харківська 126 – 18,77 (ІТП) і Харківська 124 -24,34.
Як бачимо, сьогодні чугуївців вже не потрібно переконувати в необхідності впровадження в повсякденне життя енергозберігаючих технологій. Перед нами стоїть зовсім інше завдання – допомогти їм у здійсненні цих заходів. І завдання це надалі буде вирішуватися так само системно і планомірно, як ми це робили протягом усіх останніх років.
Новости Чугуева
